- наводити
- I навод`ити
-воджу́, -во́диш, док., розм.Народити в якій-небудь кількості.
II нав`одити-джу, -диш, недок., навести́, -еду́, -еде́ш; мин. ч. наві́в, навела́, навело́; док., перех.1) Указувати шлях, приводити когось куди-небудь. Наводити на слід. Наводити мости.2) Націлюючись, спрямовувати щось на кого-, що-небудь. Наводити критику.3) Повідомляти, подавати щось (цитати, слова, цифри і т. ін.) для підкріплення своєї думки.4) перен. Спрямовувати, скеровувати кого-небудь на щось. Наводити на гріх. Наводити на розум.5) перен. Наштовхувати, навертати на здогад, думку, розмову і т. ін.; сприяти виникненню у кого-небудь думки, ідеї, мрії і т. ін.6) перен. Викликати якісь почуття (журбу, страх і т. ін.).7) розм. Народжувати в якій-небудь кількості.8) розм. Приводити у великій кількості.9) Наносити туш, чорнило, фарбу і т. ін. на поверхню чого-небудь. Навести брови.10) Приводити що-небудь до певного стану, надавати чомусь певного вигляду, певної якості і т. ін.11) Споруджувати, устатковувати (міст, переправу і т. ін.).12) діал. Наколочувати у великій кількості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.